Наиболее распространенной темой о разграблении культурных ценностей во временно оккупированном Крыму на сегодняшний день является варварская застройка и вывоз артефактов из единственного охраняемого объекта ЮНЕСКО на полуострове – археологического заповедника Херсонес под Севастополем. Об этом время от времени пишут как украинские СМИ, так и мировая пресса. К сожалению, авторитетная международная организация ничего не делает, чтобы защитить Херсонес от разграбления. Но Украина как государство и украинцы как гражданское общество не могут себе позволить такое безразличие.

Главное управление разведки Украины создало сайт, где можно не только разыскать похищенное, но и самому подать информацию о преступлении, чтобы потом было легче поймать преступников. А проект «НЕ/украденное» выходит на новый уровень: мы планируем рассказывать не только о похищенной российскими оккупантами коллекции Херсонского художественного музея. Хочется обнародовать для широкой общественности как можно более полный список того, что успели «спионерить» путинские «освободители», начиная с 2014 года. 

Конечно, процесс возвращения культурных ценностей будет сложным и, очевидно, не быстрым, но мы надеемся, что на этот раз российским оккупантам не сойдет с рук разграбление нашей культуры. Поэтому освещение украденных предметов искусства и культурных ценностей действительно важно сделать громким и ярким. Судебное разбирательство в Польше сделало известным на весь мир археолога-грабителя Бутягина, но там таких «бутягиных» еще хватает — всех их нужно делать известными. 

Одно из самых возмутительных российских преступлений против крымского наследия — это ограбление могильника Сувлу-Кая, который украинские археологи обнаружили целым и в хорошем состоянии еще в 1995 году, но начали тщательно исследовать только в 2009-м. 

Suvlu Qaya – в переводе с крымскотатарского «водяная скала» или «скала, богатая водой». Это живописная гора, часть внутренней гряды Крымских гор, которая находится на северо-востоке Бахчисарая, – с нее можно любоваться Ханским дворцом и старым городом.

Це масив із крутими уривчастими стінами з одного боку та пологим схилом з іншого, дуже популярний серед любителів піших прогулянок та фотографів. За видом знизу місцевість ще називають кримськими сфінксами.

Саме тут почалися розкопки у 2009-му. Науковцям пощастило: понад 40 могил різних періодів з III по V століття нашої ери, багата золота колекція, посуд, зброя. Копали обережно, детально досліджували і описували колекцію. Частина зі знайденого ще до окупації Криму в 2014 році була передана у Бахчисарайський історико-археологічний музей, і навіть встигла помандрувати Європою: гучна справа про “скіфське золото”, яке знаходилося на виставці в Амстердамі і залишалося у Нідерландах до кінця всіх судових справ у 2023 році. Після цього артефакти повернулися в Україну, а не в музеї окупованого Криму.

Але значну частину культурних цінностей стали активно і тотально копати вже під час російської окупації – окупанти привласнили їх собі. Серед них – колекція золотих прикрас з жіночого костюму ІІ–ІІІ століть нашої ери. Саме її розшукує ГУР як культурну спадщину України, яку привласнили представники Російської Федерації в результаті незаконних розкопок в тимчасово окупованому Криму.

І ось тут треба відзначити, що грабувати росіянам активно допомагають українські зрадники. Наприклад, доктор історичних наук Вадим Майко, який наразі є директором так званого «Інституту археології Криму РАН». Майко — киянин за народженням, випускник університету Драгоманова в Києві, там він захищав докторську дисертацію і робив всю кар'єру. Але зараз копає і здає росіянам культурні цінності в Криму. ГУР вже поцікавилося діяльностю Майка в Криму: “З 2014 по 2016 роки вказана особа отримала 22 дозволи від міністерства культури РФ на нелегальні археологічні роботи на території тимчасово окупованого півострова Крим” – і там добре відомо, де саме копали під керівництвом цього зрадника, від вже під санкціями України. 

До пограбування культурної спадщини в Сувлу-Кая долучилися й інші зрадники – колись українські археологи Олексій Волошинов і В’ячеслав Масякін. Вони також під санкціями і в розшуку ГУР. 

Окупаційні ЗМІ в Криму емоційно описують кожну знахідку археологів-зрадників, тому матеріалів про пограбовану культурну спадщину можна зробити багато – земля півострова багата на древні артефакти, які недостатньо просто “копати”, їх треба ретельно досліджувати, експонувати і демонструвати людству не тільки як зразок мистецтва і старовинної історії, а як доказ злочину росіян і колаборантів.

Воров нужно ловить с поличным. Давайте делать это вместе.