Пів року тому кримськотатарський народ (принаймні та його частина, що підтримує орган національного самоврядування) відсвяткував легалізацію Меджлісу. Але далеко не всі зрозуміли, а що ж, власне, змінили довгоочікуваний президентський указ і подальша постанова уряду.

Лише активність у соцмережах члена Меджлісу й водночас голови Кримськотатарського ресурсного центру Ескендера Барієва недвозначно натякає, що всередині представницького органу корінного народу точиться боротьба: адже тепер ресурс може отримати бюджетне фінансування.

‍Чубаров і заступники

Склад Меджлісу — 33 особи. Їх обирає Курултай. Нинішній склад обраний Курултаєм у 2013 році. І точна кількість чинних членів на сьогодні нікому не відома.

Голову Меджлісу може обрати лише Курултай, але заступників можна обирати без нього, з-поміж чинних членів Меджлісу.

Ахтем Чийгоз та Ільмі Умєров залишаються на цих посадах і живуть у Києві. Арслан (Руслан) Умєров (старший брат голови СВР Рустема Умєрова) вже 10 років перебуває у США. Заступника муфтія мусульман Криму Айдера Аджимамбетова відсторонено від посади заступника голови, а його членство в Меджлісі призупинено. За цією ж нормою після окупації Криму усунули з посади першого заступника російського колаборанта Заура Смирнова і обрали Нарімана Джеляла.

Але від минулого року Джелял служить надзвичайним і повноважним послом України в Туреччині й, згідно з внутрішніми документами Меджлісу, не може залишатися на посаді ані першого, ані звичайного заступника.

Норма про заборону суміщення для голови Меджлісу та його заступників поширюється на будь-які державні посади, але у 2019 році Ахтем Чийгоз був обраний до парламенту за списком «Європейської солідарності», а сам голова Меджлісу Рефат Чубаров не став депутатом лише тому, що опинився у непрохідній частині списку Смешка.

Тож нині в Меджлісі встановився консенсус — заборона на суміщення не поширюється на виборні посади. Тому лише місце Нарімана Джеляла може бути розігране між претендентами на адміністративний актив.

‍Ескендер vs Наріман

Вже ні для кого не секрет, що посаду першого заступника давно хотів отримати Ескендер Барієв. Як керівник управління міжнародних відносин Меджлісу він багато років працював над легалізацією кримськотатарського представницького органу в українському правовому полі.

Саме Барієв у 2024 році подав позов проти Кабміну через бездіяльність. Барієв готовий годинами розповідати про всі бюрократичні процедури, які доводилося вирішувати з держслужбою етнополітики, щоб українська держава через 35 років і шістьох президентів узаконила парламент корінного народу.

Барієв гостро реагує на матеріали, в яких йому приписують образу через відмову Чубарова задовольнити його амбіції. Він лише вважає, що нинішні активні функціонери Меджлісу на українському материку мають публічно відзвітувати про виконану роботу, згадати, хто з них яким управлінням керує, — і тоді питання розподілу повноважень відпаде саме собою.

Рефат Чубаров, судячи з усього, не готовий ініціювати відставку з посади першого заступника Нарімана Джеляла. А Наріман Джелял поки не готовий писати заяву самостійно.

Проблему могло б вирішити введення другої посади першого заступника, але нікому не відомо, чи можуть у Меджлісі бути два перші заступники: регламенти, правила та процедури Курултаю-Меджлісу досі відсутні у публічному просторі й відомі лише тим, хто протягом 35 років вручну переписував ці документи.

У наступних матеріалах про легалізацію системи національного самоврядування кримських татар ми спробуємо відновити внутрішні правила та процедури Меджлісу, торкнутися питання формування громадської та молодіжної рад при ньому, викласти різні погляди на тему перевиборів національного органу, розподілу повноважень між ним і Всесвітнім конгресом кримських татар, а також тих реальних завдань, які стоять (або мають стояти) перед Меджлісом в умовах окупації Криму та відсутності перспективи його швидкого звільнення.