Вже кілька днів патріотична спільнота Росії жваво обговорює новину про масову закупівлю населенням РФ коней замість автомобілів на тлі так званої паливної кризи. Подекуди мають місце окремі випадки зубоскальства. Короткозорі язики з-поміж націонал-зрадників навіть починають іронізувати: мовляв, “Путін прийняв Росію з ядерною бомбою, а залишить із сохою”, “Крєстьянская лошадка ідьот на смєну желєзному коню” тощо.

Усе це - не від великого розуму.

У публічному просторі дедалі голосніше лунають розсудливі голоси посконних візіонерів, які пояснюють цілком очевидну користь переходу Росії на екологічно чисту й економічно вигідну кінну тягу. “Лошадь нє трєбуєт імпортних запчастєй, дорогого моторного масла і рєгулярних візітов на АЗС, - пишуть вони. - Для короткіх поєздок в магазін, на покос ілі за дровамі такой транспорт вполнє прігодєн”. Жителям Москви залишилося тільки з’ясувати, що таке покос, - і гайда на покос! Від самої лише перспективи дух перехоплює.

Те саме, нагадаємо, нещодавно говорили про віслюків, які з’явилися на озброєнні російської армії: сильні, невибагливі, не потребують бензину, не бухають; скажи, американець, у чому сила? У кого віслюк, той і сильніший!

На жаль, віслюки в російській армії зрештою не прижилися, бо там у них, як відомо, знайшлися природні статеві вороги - кадирівці, які доволі швидко перекохали віслючі ескадрони до стану повного виснаження, іноді разом із вершниками. Але з кіньми такий номер у них не пройде. Не те щоб вони, звісно, не намагалися, але копито є копито, особливо якщо одразу двома. Крім того, сексуальна наруга над конем за російським кримінальним кодексом прирівнюється до дискредитації міністра закордонних справ РФ Сєргєя Лаврова.

Утримувати коня в Москві завжди було ознакою приналежності до еліти; власне, саме тому Путін уже стільки років утримує згаданого вище Лаврова - предмет заздрощів Трампа та Сі Цзіньпіна. Тепер же, із повсюдним упровадженням гужового транспорту, будь-який росіянин, який виміняє автомобіль на шкапу (із доплатою, звісно, але прогрес вимагає жертв), зможе відчути таке вялічіє, якого в нього ще ніколи не було. Найбагатші москвичі будуть купувати собі імпортних коней, яких у народі називатимуть “інокінь”, вєлєть в санкі кобилку бурую запрєчь і, нарешті, шмагатимуть холопів на стайні. Це наблизить Росію до скрєп так сильно, як ніколи раніше.

Буде повністю викорінено таке потворне явище, як бійки на автозаправних станціях, - натомість у пунктах продажу вівса на тлі вівсяної кризи організують богатирські турніри, під час яких вершники шляхетно зіштовхуватимуться один з одним, намагаючись вибити суперника із сідла оглоблею, або просто задушити голіруч блядіну, яка намагалася пролізти без черги. Відродиться будьонівський рух. Ще вчора російський патріот, який ішов міською вулицею в будьонівці з обличчям дебіла, сприймався як дебіл, - завтра дебілом буде той, хто не в будьонівці. Танкові шоломи, якими сьогодні хизуються московські стиляги, остаточно вийдуть із моди: на коні з Москви до Берліна можна дістатися за місяць-півтора без особливого поспіху, а от на танках росіяни за чотири роки не дійшли навіть до Малої Токмачки. Кінна тяга - наступний щабель розвитку Росії, потужна російська відповідь засиллю штучного інтелекту.

На тлі розгулу вседозволеності та бездушного споживацтва, що вирували в Росії до Путіна й певний час за нього, призабувся дуже важливий факт: гужова індустріалізація була становим хребтом і основою економічної могутності Радянського Союзу. Відмова від коней стала причиною розвалу СРСР. Щойно п’яний Єльцин усе просрав, до Росії поринув потік дешевих, неякісних автомобілів країн Заходу, які остаточно підірвали російський суверенітет. В іномарках поклонялися Сатані, продавали батьківщину, трахалися підораси. Але жоден підорас не зможе трахнутися на російському коні, не кажучи вже про те, що трахання на конях прирівнюється до дискредитації Сєргєя Лаврова.

Цікаво, що сам Лавров, найімовірніше, не зможе їздити верхи, принаймні публічно: це буде виглядати... дивно. Але він завжди зможе найняти рикшу, щоб на роботу його тягнула людина. Це має сподобатися західним лівакам, екологам і борцям за права тварин.

Жодних більше планів “Ковьор” у зв’язку з українськими атаками безпілотників на аеропорти Москви й Пітера. На зміну плану “Ковьор” приходить план “Кінь”: сів і поїхав куди тобі треба. Їздити на коні можна буде п’яним. Цим приємним моментом буде щиро тішитися заступник голови Ради безпеки РФ Дмітрій Мєдвєдєв, поки, звичайно, не розвалить макітру об перший стовп. Серед московської інтелігенції ходять чутки, що якщо поїти коня лавандовим рафом, він какатиме лавандою, зокрема горною, а також рафом. Хто бросіт коня - той єсаул. Непоганий початок кар’єри для молодого російського патріота!

Кортеж Владіміра Владіміровіча Путіна складатиметься з п’яти тисяч коней, а з повітря його прикриватимуть стрибучі циркові коні. До коня Путіна нарешті можна буде причепити причіп “Скіф”, який уже років тридцять припадає пилом у нього в гаражі без діла.

Тріумфальне повернення кінної тяги до Росії передбачали найавторитетніші церковні старці. Так, святий Будулай Триперстник ще у X столітті до нашої ери пророкував, що буде в Росії такий цар, за якого русські люди знову почнуть їздити на безбензинових машинах (цілком очевидно, що старець має на увазі коней, просто в його час їх ще не винайшли), і від того запанує Росія світом і процвітатиме повік. І згадали тоді русські люди, як Путін їздив на коні голий, коли це ще не було мейнстримом, і від радості просльозилися, як мудро в них у Росії все влаштовано і як їм пощастило в такі щасливі часи жити-поживати та людей убивати.