Світова громадськість із тривогою, надією, недовірою і дуже великим нетерпінням очікує на зустріч президентів США і Росії на Алясці. Розуміючи, як багато від неї залежить і наскільки всі зараз як на шпичках, на численні прохання читачів Cemaat вирішив опублікувати секретну стенограму цього доленосного саміту вже сьогодні. Вперше в історії стенограма заходу оприлюднюється до самого заходу, але з урахуванням суспільної важливості події ми вважаємо себе не вправі приховувати цю інформацію від будь-кого.

«Місто Анкоридж, Аляска, США. Гольф-клуб Дональда Трампа «Голден Голд» на території військової бази Елмендорф-Річардсон, гостьовий будиночок в мисливському стилі.

Присутні:

Від США: Дональд Трамп, Стів Віткофф, Марко Рубіо.

Від РФ: Владімір Путін, Сєргєй Лавров, Ніколай Расторгуєв.

ТРАМП: Боже, яка радість. Владімір!

ПУТІН (посміхаючись): Дональд! Радий вітати вас на російській землі.

ТРАМП: Дякую!

РУБІО (шепоче на вухо Трампу): Дональде, Аляска - це США.

ТРАМП (шепоче на вухо Рубіо): Ти впевнений, Марко?

РУБІО (шепоче на вухо Трампу): Абсолютно.

ТРАМП (шепоче на вухо Рубіо): Якщо я зараз скажу йому, що Аляска - це США, він засмутиться, і ми можемо зірвати угоду.

РУБІО (шепоче на вухо Трампу): Просто скажи і все.

ТРАМП: Владімір, ти мені подобаєшся як чоловік. Я бачу в твоїх бездонних очах мир і бажання закінчити війну.

ПУТІН: А що з Аляскою?

ТРАМП: ...У своїй голові, наприклад, я цю війну вже закінчив.

Лунає гучний стукіт у вікно. Там Зеленський і Єрмак. Єрмак стоїть як стовп, Зеленський корчить відчайдушні пики і розмахує кулаками.

ТРАМП (відкриваючи вікно): Чого приперся?

ЗЕЛЕНСЬКИЙ (кричить): Нічого він не хоче! Нічого він не закінчить!

ТРАМП (докірливо): Ти в очі йому хоч раз дивився? Мир бачив? Війну в своїй голові хоч раз закінчував?

ЗЕЛЕНСЬКИЙ (чесно): Ні, звичайно!

ТРАМП: Отож. Війна триває, тому що це вигідно тобі, ось і все.

ЄРМАК: Дональде, тут не все так просто, дозвольте я поясню. Тільки це в форматі Chatham House, не під запис, так би мовити. Сьогодні для нас пріоритет, для мене, для президента, це... Що я хочу сказати, ось сильна держава - це сильні інституції, однак і вплив не варто применшувати. Коли ми з президентом прийшли керувати країною, то я хочу сказати, є наратив. Я пишаюся, що я виріс у країні, в родині, в якій був один принцип: коли погано, тоді погано. Я знаю, що таке українські суди. Вперше, я пам'ятаю, я прийшов, подивившись фільм з Томом Крузом «Фірма», приготувався, що я буду виступати як адвокат, але через п'ять хвилин я зрозумів, що там це нікому не потрібно!

РУБІО: У фільмі «Фірма» адвокати не виступали в судах, а просто сиділи в офісі і допомагали мафії відмивати гроші.

ЄРМАК (ображено): Я зараз взагалі-то говорив у форматі Chatham House. Ви не маєте права вставляти свої упереджені оціночні судження, це нечуване порушення всіх форм етики! Соромно, Марко. Соромно.

Користуючись тим, що всі в кімнаті докірливо дивляться на почервонілого Рубіо, Зеленський вривається в приміщення через вікно, кидається на Путіна і починає його душити.

ПУТІН: Хрр... Пффф...

ТРАМП (зі сміхом): Тупий Зелінськи, на кого ти напав? Путін - майстер спорту з карате, він Наполеона переміг. До того ж він дуже гарний як чоловік. Зараз він розірве тебе, як ганчірку, ти, безглуздий шматок лайна.

ПУТІН: Пфф... Пфф...

ТРАМП: Нещодавно я розмовляв з одним дуже розумним політиком, Орбаном, це президент Трансільванії, і знаєш, що він мені сказав?

ПУТІН: Пфф... Дона... альд... спасі...тє... допомож...

ТРАМП (стурбовано): Зелінськи! Негайно відпусти його! Фу!

Зеленський неохоче відпускає Путіна. Путін, кашляючи і пускаючи слину, намагається заповзти назад на стілець. Лавров намагається йому допомогти, але заважає задишка, і він безсило падає поруч. Трамп підбігає до Путіна і, ніжно підхопивши його однією рукою за груди, а іншою за проміжність, садить на місце. Покинутий і забутий усіма Лавров заповзає під стіл, закурює, глибоко затягується і надсадно кашляє.

ТРАМП (розлючено): Так, Зелінськи, вийди негайно, і щоб я тебе тут більше не бачив. Віддавай Путіну землю, що він там ще хоче, і пензлюй, качок тупорилий.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ (вилазячи через вікно на вулицю): Конституція не дозволяє.

ТРАМП: А людей душити, значить, дозволяє?!

ЄРМАК: Дозвольте мені сказати в форматі оффрек. Мене всі ці події взагалі застали в Туреччині. Я не знаю, я не фахівець, але... Якби не всі ці правила політики, я людина результату, тому... 

Трамп гучно зачиняє вікно перед його носом. За вікном він раптово бачить демонстрацію пінгвінів. Пінгвіни розмахують прапорами Росії і транспарантами: «Путін, зупини вбивства на Алясці!», «Аляска - це Росія!», «Путін, введи війська!», «Геть хунту Трампа!», «Анкоридж - російське місто!», «Референдуму бути!», «Пінгвіни розмовляють російською!».

ТРАМП (здивовано): Тут є пінгвіни?

ПУТІН (з докором): А ви їх вісім років бомбите, і навіть не знаєте?!

ТРАМП: Це не я, це Байден бомбив.

РАСТОРГУЄВ (кричить): Нє валяй дурака, Амєріка!

ПУТІН: Якщо ви читали історію, то все почалося ще в третьому столітті до нашої ери, коли Росія звільнила Аляску від печенізької чуми. Я сам звільняв, а ось мій батько отримав поранення томагавком в ногу на Анкориджському п'ятачку... До речі, мало не забув!

Путін дістає з валізи ногу російського солдата, відірвану під Курськом, показує її Трампу і викидає через вікно на вулицю.

ПУТІН: Бачите? Це нога російського солдата. Скрізь, де ступала нога російського солдата, - наша земля. Вона полита російською кров'ю.

ВІТКОФФ: Так точно.

РАСТОРГУЄВ (кричить): Отдавай-ка зємліцу Алясочку!

ТРАМП (нервово): Взагалі-то тут ще стоїть моя золота статуя з ключкою для гольфу. Це ж теж щось означає, чи не так?

ПУТІН (здивовано): Невже? І де ж вона?

Трамп велично показує рукою на вікно в коридорі і раптом виявляє, що його статуя, яка ще годину тому прикрашала ганок гостьового будиночка, зникла, а на її місці стоїть пам'ятник Пушкіну.

ТРАМП (гнівливо): Це ще що за мудак?!

ПУТІН (благоговійно): Це великий російський поет Пушкін, Алєксандр Сєргєїч. Він все життя оспівував рідну Аляску. Ось, наприклад, «прівєт, немитая Аляска, навєкі русская зємля, русскоязичниє пінгвіни, Аляска - русская русня».

ТРАМП: Так, Стіве, скажи, щоб це опудало прибрали, воно некрасиве.

ВІТКОФФ: Не скажу.

ПУТІН (погрозливо): Ви що, боретеся з російською культурою, Дональде? Що вам зробив пам'ятник? Пушкін тут до чого?!

ВІТКОФФ: Так, Пушкін тут до чого?!

РАСТОРГУЄВ: Отдавай-ка родімую взад!

У будиночок вривається невеликий білий ведмідь. На його грудях гігантський православний хрест, передні лапи розмахують кадилом. Приміщення заповнює нудотний запах ладану.

ВЕДМІДЬ (похитуючись): Мір вам, православниє, нє лєпо лі ні бяшет братіє Россіюшку восхваліхом Алясочку обратно отдавахом посконно воссоєдініхом.

Рубіо злякано відсувається назад разом зі стільцем і поспіхом малює на лобі хрест сажею.

ВЕДМІДЬ (гнівно): Стозєвний дємон Рубіус сатанінскій падсвінок падхрюківающій, бессловєсний гліст кішечний, как смєєш ти малєвать смердючєє ето потворство?!

Ведмідь підходить до Рубіо, стирає з його чола хрест і малює замість нього букву Z. Рубіо накриває хвиля важкого перегару.

РУБІО (з огидою): На мою думку, панове, це переодягнений Медведєв, московський алкоголік, я його впізнаю за низкою специфічних ознак.

ПУТІН (поспішно): Неправда, це Ведмідь Рюрик, він хрестив Аляску в православну віру. Йому майже три тисячі років. Зазвичай він виходить зі сплячки, коли Алясці час повертатися в рідну гавань.

ТРАМП (захоплено): Владімір, ви такий освічений!

Перечепившись об ногу Лаврова, що стирчить з-під столу, Ведмідь втрачає рівновагу і розчиняє лобом вікно. Цього виявляється достатньо, щоб Зеленський, котрий якраз чекав на щось подібне, потужним ривком накачаних рук витягнув його на вулицю і гарненько приклав об каменюку. Від удару плюшева голова Ведмедя відлітає вбік, і під нею виявляється опухле обличчя Дмітрія Мєдвєдєва.

МЄДВЄДЄВ (з викликом): Рубіо - підарас!

ВІТКОФФ: Згоден.

Зеленський підбирає з тротуару ногу російського солдата і забиває нею Медведєва на смерть.

РУБІО (неприязно поглядаючи на Віткоффа): Не думайте після цього, Зелінськи, що я вам щось винен.

ПУТІН (злорадно): А я вам казав, що Україна переслідує церкву, а ви не вірили!

ТРАМП (ображено): Усе ми вірили!

ЄРМАК (виглядаючи з-за спини Зеленського): І я вам ось що ще хотів сказати. Комунікація, можливо, недостатня, але ви подивіться і на те. А якщо до вас хтось прийде, прикриваючись моїм ім'ям, то відразу посилайте його на три букви.

ТРАМП (закриваючи вікно): Та йди ти вже нахуй.

РУБІО: Панове, давайте все ж поговоримо про Україну.

ПУТІН: А що там говорити, Україна віддає Росії Донбас, а США, зі свого боку, віддають Росії Аляску. На мою думку, це справедливо і повністю відповідає реаліям на землі.

ТРАМП (потираючи руки): Здається, ми близькі до цікавої угоди. Звичайно, і Україна, і Росія залишаться незадоволеними, але...

ПУТІН: Дуже незадоволеними.

ТРАМП: ...але не я почав цю війну, а Байден. (Широко посміхається). Що ж, Владімір, здається, настав час нам з вами продовжити наші переговори віч-на-віч, як то кажуть, без піджаків.

Трамп і Путін знімають піджаки, вішають їх на спинки стільців і переходять у сусідню ізольовану від усіх засобів прослуховування кімнату для переговорів віч-на-віч. Пропустивши Путіна вперед, Трамп замикає за собою двері на ключ.

ПУТІН: І ще я хочу Київ, Одесу і...

Трамп поривчасто підходить до нього і пристрасно цілує в губи. Путін намагається відсторонитися, але марно: Трамп вищий і сильніший.

ПУТІН: Ммм... Дональде, СТОП!

ТРАМП: Ні за що, мій курдуплику.

Боротьба переходить в партер.

ПУТІН: Ммм... Пффф... Ну тоді вже і Львів...

ТРАМП (мрійливо): Як довго я тебе чекав.

Під столом у сусідній кімнаті вмирає від старості Лавров".

Кінець стенограми