“У будь-якій незрозумілій ситуації купуй бензин”, - в останні півроку це правило засвоїли напевно всі жителі окупованого півострова. Тому у вівторок ще затемно на кримських АЗС вишукувалися черги.
“Щойно прочитав у Невзорова про міст, одразу ж застрибнув за кермо й погнав на заправку. Їду й думаю: а раптом це фейк, а я повівся і, як дурень, їду зараз посеред ночі заправлятися? Але коли приїхав, зрозумів, що нас таких багато. Заразом послухав історії про те, що під мостом ховали трубу, по якій бензин у Крим закачували, тому тепер його ще довго не буде”, – з усмішкою розповідає один із сімферопольських таксистів.
Всупереч чуткам, у середу вранці паливо знову з'явилося на деяких заправках, але черги за ним не зменшуються. Окупаційна влада та підконтрольні їй блогери кинулися гасити панічні настрої, але традиційно тільки погіршили ситуацію.
“Дивлюся, як ці чувирли розганяють антикриз, а запалу в них чомусь немає. Говорять на камеру, що й не таке переживали, що “все буде Крим”. А у самих в очах туга й паніка. З такими обличчями вони тільки ще гірше зробили. Ніхто їм не вірить, це однозначно”, - ділиться спостереженнями співробітниця рекламного агентства з Євпаторії.
Проте жертв російської пропаганди на півострові багато. І вони охоче повторюють тезу про те, що міст швидко полагодять.
“Ну так, зламали арку, обвалили проліт. Але це ж лише в одному місці, не всі ж дев’ятнадцять кілометрів мосту. Тож там у короткі терміни все відновлять, як і раніше відновлювали. Взагалі не варто хвилюватися з цього приводу”, – заспокоює сусідів пенсіонер з Бахчисарая.
У росіян, які планували найближчим часом потрапити на півострів, оптимізму набагато менше. Бронювання на новорічні канікули вже скасовують, - скаржиться співробітниця однієї з сімферопольських туристичних агенцій.
“Тільки-но все почало відновлюватися після літнього провалу, як ось знову. А головне, що всі вимагають повернення грошей. Ви взагалі в курсі, що таке форс-мажор? Ви коли купували путівку, що - війни не було? Мені один каже: не було ризику, що на голову дрон впаде. Серйозно? А що до цього з неба регулярно летіло? Пелюстки троянд? Коротше, бісять ці “валянки”, які хотіли дешево з’їздити до Криму, користуючись тим, що ціни впали, а потім раптом зрозуміли, що виявляється, війна, і можна втратити гроші”, – дратується турагентка.
Підтверджують цю тенденцію й у кримських готелях. Там теж ледь встигли порадіти, що традиція проводити зимові канікули в Криму відновлюється.
“У нас не те, щоб повне завантаження вже було на Новий рік, але потрохи набиралася чимала кількість бронювань. Зараз дивлюся: двоє вже скасували. Не знаю, як далі буде, але нічого хорошого від цієї ситуації чекати не доводиться. Ні зараз, ні наступного літа”, - зазначає власник міні-готелю під Судаком.
Втім, радість з приводу чергової поразки окупантів подекуди бере гору над прагматичними міркуваннями. Демонструвати її смертельно небезпечно, але кримці запрошують родичів та друзів “на святкову каву”, не пояснюючи, що саме святкують.
“Звісно ж, радіємо, хоч і без феєрверків. Хтось відправив дітей за міст навчатися, щоб було безпечніше, і тепер не знає, як їм додому добиратися. Хтось купив квитки на літак до Туреччини до родичів, а тепер не розуміє, що робити. Хтось возив з Тамані товар, а тепер доводиться або їхати через “трасу смерті”, або помирати з голоду. Сезон знову ж таки тепер під великим питанням, а це єдиний заробіток для багатьох людей по всьому узбережжю. Тож навіть ті, хто має нормальну позицію, радіють, але більше думають про те, які нові проблеми їм це все принесе”, – каже мешканець Джанкойського району.
Для багатьох кримчан руйнування мосту не стало раптовою несподіванкою. Декому ще півроку тому стало зрозуміло: це лише питання часу.
“Те, що міст “демонтують”, якщо не сьогодні, то завтра, стало ясно ще навесні, коли атакували танкери та об’єкти енергетики. Пам’ятаю, тоді з’явилося відео, на якому дрон безперешкодно пролітає над в’їздом на міст і летить далі у своїх справах. Я вже тоді помітив, що жодна ППО йому не заважала, і все, що було потрібно, щоб вразити міст, це просто повернути праворуч. Тож іще тоді стало зрозуміло: битимуть, допоки не розіб'ють”, - розповідає один з жителів Керчі.
Те, на що довго чекаєш, зрештою сприймаєш, як належне, - ділиться емоціями інша співбесідниця СЕМААТ. Мешканка Сімферополя зізнається: попри всі зусилля російської пропаганди, руйнування мосту жодного подиву в неї не викликало.
“Мене здивувало лише одне. Ми так довго на це чекали. Сумнівалися - станеться чи не станеться. Нам же постійно розповідали, який він потужний, який захищений. А коли він зрештою впав - жодного захоплення. Наче ще один завод спалили. Звичайна справа. Я навіть подумала, що коли ЗСУ почнуть заходить до Криму, буде така сама реакція – типу, так, нарешті, але без жодного “вау”. Як щось само собою зрозуміле”, – каже кримчанка.