Окупаційна адміністрація Криму ухвалила “указ № 382-У”, який фактично забороняє залучення “іноземних громадян”, які працюють за патентами, до роботи у 84 з 88 видів економічної діяльності з 2026 року.

Про це повідомляє Представництво президента України в Криму.

Патент — це офіційний дозвіл на роботу для “іноземних громадян”, які перебувають у Росії без візи, посвідки на постійне проживання або дозвіл на тимчасове проживання. З 1 січня 2026 року таких осіб можуть залучати лише до роботи у сфері будівництва будівель, інженерних споруд, спеціалізованих будівельних робіт та наданням місць для тимчасового проживання. “Іноземних громадян”, які працюють за патентами в інших сферах, підприємства мають з 1 січня 2026 року звільнити зі штату. Це найбільш масштабний нормативний акт окупаційної адміністрації у сфері регулювання праці іноземців, який фактично встановлює тотальну заборону на використання їхньої праці в економіці півострова.

Окупаційна адміністрація вважає “іноземними громадянами” українців, які відмовилися від отримання російського паспорта. Формально, такі особи іншим чином “легалізовані” в окупаційному “правовому полі” та можуть працювати без отримання окупаційного патенту, однак, зважаючи на довготривалий моніторинг ситуації в Криму, не виключено, що відповідна практика пошириться на усіх “іноземців”.

Передусім такими змінами окупаційна адміністрація хоче змусити тих, хто не має російського громадянства, прийняти його. Після чого Росія зможе мобілізувати таких осіб або залучити їх до іншої роботи на користь своїх збройних сил.

Окрім цього, цим указом окупанти прагнуть встановити повний контроль над внутрішньою мобільністю населення та стратегічними секторами економіки, а також усунути конкуренцію з боку працівників без російського громадянства. Це підтверджує і те, що у 2024–2025 роках список обмежених видів діяльності включав 35 позицій, тоді як у 2026 році розширився до 84.

Важливо зазначити, що це не перша подібна зміна щодо роботи іноземних громадян, до яких окупаційна адміністрація приписує і українців. Це довгострокова політика Кремля, яка має низку наслідків. 

По-перше, цей та подібні йому укази лише посилюють ізоляцію тимчасово окупованого Криму та мінімізують доступ осіб без російського паспорта до критичної інфраструктури та інших соціально важливих об’єктів.

По-друге, запроваджені обмеження відкривають шлях до повної заміни працівників без російського громадянства робітниками з самої Росії. Це відповідає стратегії демографічної та соціальної трансформації Криму, яку РФ проводить з 2014 року.

По-третє, це формує юридичну підставу для звільнення та депортації іноземних працівників, що збільшує ризики порушення прав людини в Криму та поглиблює загальну атмосферу репресивності в регіоні.