Плюс 36 у затінку, і навіть ніч не приносить полегшення - Крим накрила серпнева спека. Ті, хто живе біля моря, рятуються в ньому. Мешканцям Джанкоя пощастило менше. Вода у кранах містян з'являється на три години. В навколишніх селах її немає взагалі. Питну воду селянам, як і досі, возять волонтери. Окупанти і далі вдають, що північного Криму не існує - жодної цистерни ба навіть пляшки з водою від влади люди не отримали. Ті самі волонтери везуть в села харчі, ліки та гігієнічні засоби. 

‍“Дуже втомилася. Не стільки від самих поїздок, скільки від невдячності. Люди швидко звикли, що ми все їм привозимо, і сприймають це як належне: мовляв, ви ж волонтери, ви зобов'язані. Та ні, ми не зобов'язані, а надто тим, хто і сам міг би сісти за кермо і привезти односельцям тієї самої води та памперсів. Одна така мені вчора заявила, що однієї упаковки води на людину замало, я ледь не зірвалася. Але стареньких шкода, тож не зупиняємося”, - засмучено розповідає волонтерка з Сімферополя Гульнара.

Електрику в Джанкойському районі дають на дві години на день. Напруга в мережі - не більше 130 вольт. Люди кажуть: цього замало навіть на освітлення, не кажучи вже про прилади.

‍“Та який там кондиціонер, смієтеся? Я вчора заміряв, 115 вольт. Холодильник навіть не вмикається - він в нас новий, захист спрацьовує. А в сусідів старий здох, не витримав. Їм же неважливо, що в нас працює і чи ми взагалі живі - їм треба у Москву відзвітувати: “Крим зі світлом”, - нарікає житель Джанкоя Віктор.

Але найбільше люди бояться спалаху інфекційних хвороб. У Джанкой разом зі спекою прийшов сморід з місцевої річки. Містяни підозрюють, що очистні споруди не працюють, і у воду напряму потрапляють каналізаційні стоки. 

‍“Сморід жахливий, але його можна пережити. Ми її з дитинства річкою-вонючкою називали. Проблема в іншому: в мене малий на канікулах, 12 років. Інтернету немає, тому ганяє з пацанами цілими днями. Звісно, я йому по сто разів наказую в річку не лізти, але хіба з підлітками можна бути в чомусь впевненою? А надто, що в нас зараз на сонці градусів 50, напевно. Як я його потім лікувати буду без води?” - тривожиться мешканка міста Катерина. 

Влада на скарги джанкойців не відповідає. Очільниця окупаційної районної адміністрації Інна Федоренко розповсюдила звернення, в якому написала, що перебуває на лікуванні і відтак відсутня на робочому місці. 

‍

Інна Федоренко, глава Джанкойської окупаційної районної адміністрації 

‍“Моя команда і далі в повному обсязі виконує всі поставлені завдання. Жодне звернення не залишиться без уваги. Спасибі за ваше терпіння”, - написала колаборантка на своєму каналі в російському менеджері МАХ і побажала джанкойцям “добробуту та міцного здоров'я”.