Ще у лютому 2014-го росіяни почали активно схиляти на свій бік кримських татар. Адже окупантам була потрібна вітрина “вільного та багатонаціонального” Криму. Проте вже 26 лютого тисячі кримців вийшли на мітинг в середмістя Сімферополя, щоб підтримати територіальну цілісність України.

15 березня проти анексії офіційно виступив Меджліс - і вже за кілька днів був оголошений поза російським законом. А 3 травня кримські татари з усього півострова поїхали до Армянська зустрічати Мустафу Джемілєва. Окупанти намагалися їм завадити, і тоді люди просто прорвали кордон спецпризначенців. До окупованої території лідера кримців так і не пустили, а проти учасників акції почалися масові репресії. Росіянам стало остаточно зрозуміло: масової підтримки від кримських татар вони не дочекаються. Але вітрина все ще була потрібна, і тому кримців почали вербувати по одному: купувати, шантажувати, залякувати. З ким таки вдалося домовитися, у Криму знають поіменно. Але за межами півострова ці прізвища теж мають стати відомими, тому ми вирішили опублікувати список найбільш “успішних” зрадників власного народу.

Ремзі Ільясов

Символ розколу національного руху, найболючіший - але й найповчальніший - випадок запроданства. Колишній заступник голови Меджлісу перейшов на бік окупантів одним з перших. Одразу ж отримав посаду заступника голови окупаційної Державної ради, але вже 2018-го був звільнений і останні 7 років керує хіба що “кишеньковим” зрадницьким рухом “Къырым”. В Україні оголошений у розшук через підозру у державній зраді.

Едіп Гафаров 

Наступник Ільясова на посаді заступника голови окупаційної Держради, 2024 року був з неї звільнений. Нині - голова комітету Держради з міжнаціональних відносин. Через Гафарова окупанти просувають наративи про “злагоду” та “дружбу народів”, хоча світ знає, як у Криму насправді поводяться з корінним народом.

Еміралі Аблаєв

Муфтій мусульман Криму. До 2014 року мав значний авторитет серед кримців. Але після анексії залишився на посаді і став слухняним інструментом окупантів. Вони використовують його, щоб легітимізувати свою владу серед вірян. Аблаєв отримує російські нагороди, а його публічні заклики до участі у незаконних російських “виборах” – ляпас усім, хто не визнає окупаційну владу, тобто більшості кримськотатарського народу.

Ленур Абдураманов

Заступник міністра юстиції в окупаційному кримському уряді. Колишній голова “Держкомнацу” - окупаційного державного комітету у справах міжнаціональних відносин, завдання якого – створювати ілюзію “міжнаціональної гармонії” під російським прапором та видимість турботи загарбників про корінний народ, приховуючи реальні репресії.

Заур Смірнов

Ще один колишній голова “Держкомнацу”. Був одним із перших, хто увійшов в окупаційний уряд після анексії, демонструючи “підтримку” з боку кримських татар. Нині очолює проросійську організацію “Кримська міжнаціональна місія”. Використовується окупантами для просування кремлівських наративів.

Руслан Якубов

Діючий голова “Держкомнацу”. Агроном за освітою, до анексії був заступником сільського голови Урожайного. За окупантів стрімко підіймається кар'єрними сходами. Серед останніх “досягнень” - заклик до жителів окупованих територій Херсонської та Запорізької областей оформити російське громадянство за “рекордні десять днів”.

Ейваз Умеров

Очолює “Регіональну національно-культурну автономію кримських татар” - одіозну “громадську організацію”, законність якої піддають сумніву навіть прокремлівські юристи.

Умеров відомий своєю агресивною проросійською позицією, відвертою підтримкою війни та змаганнями у лояльності з іншими зрадниками. Окупаційна поліція заарештовувала його через бійку з колаборантом Мусаєвим, якого Умеров звинуватив у симпатіях до України.

Чингіз Якубов

Ректор Кримського інженерно-педагогічного університету (КІПУ) та депутат окупаційної Держради. КІПУ був заснований 1993 року, під час масового повернення на батьківщину кримських татар, і досі лишається ключовим для кримців вишем. Тому через Якубова окупанти контролюють кримськотатарську молодь, впроваджуючи російську ідеологію та освітні стандарти.

Тейфук Гафаров

Юрист, колишній член Меджлісу, перейшовши на бік загарбників, отримав посаду заступника голови окупаційної адміністрації Сімферополя. Протримався на ній два роки - не допомогла навіть ініціатива створити кримськотатарську філію “Нічних вовків”, мотоциклетного клубу, завданням якого є агресивна кремлівська пропаганда.

Руслан Бальбек

Колишній “заступник голови Радміну”, потім депутат Держдуми РФ, нині - пересічний пропагандист, якого на російському телебаченні титрують “кримський політолог”. Використаний Кремлем для легітимізації російської політики щодо кримських татар і викинутий на “вільні” пропагандистські заробітки.

Альберт Куршутов

Фігурант нашого першого списку кримських зрадників. Колишній бізнесмен, який через вірну службу окупантам отримав посаду “міністра внутрішньої політики, інформації та зв'язку" і став таким чином головним рупором кремлівської пропаганди в Криму. 

Цей список зрадників далеко не повний, але ми над цим працюємо. Кожний колаборант має понести покарання за страждання, які він приніс власному народу. І тому - далі буде.

‍