Ймовірність цієї трагічної події дедалі більше обговорюють у найвищих колах Будапешта. Можливо, це буде не бандура, можливо, не електрична (хоча, скоріш за все, звісно, електрична), але обов’язково щось пов’язане з Україною, бо, як стверджує Орбан, саме з цією силою зла він зараз став до бою, з якого живим вийде хтось один.

Кажуть, що якщо минуло дві години, а Орбан за цей час жодного разу не звинуватив Україну у спробі злодійського захоплення Угорщини, підлеглі біжать до нього в покої, щоб перевірити, чи не вбив його Зеленський ударом рояля зі своїми численними відбитками на клавішах або чи не вставив йому в горлянку шланг із нафтою під таким тиском, який задовольнив би будь-якого угорського інспектора трубопроводу «Дружба». Щоразу Орбана знаходять живим, але сильно замисленим: як таке взагалі можливе у XXI столітті, думає Віктор, посеред Європи коїться таке варварство, і тільки в мене вистачає сміливості вийти на мітинг і голосно заявити, що я не дам Україні колонізувати Угорщину, - а ззаду вже підходять троє з українськими прапорами і ручним колоноскопом, заламують мені руки, змащують кінчик колоноскопа смердючою українською сметаною і з посмішкою промовляють: “Дозвольте вас колонізувати”, - як тобі таке, Сєргєй Кірієнко?

Сєргєй Кірієнко та його команда з ГРУ, звісно, мають великий досвід із захисту друзів Росії від українських нападів по всьому світу, але, попри всі їхні старання, ознаки підготовки замаху Зеленського на прем’єра Угорщини стають дедалі очевиднішими й численнішими. Так, одного разу Віктор Орбан прокинувся вранці у своєму ліжку, а на його животі хтось забув рулетку для вимірювання животів. Ну, подумав Віктор, всяке буває, може, Кірієнко бавився. І тут наступного дня Зеленський публічно заявляє, що, мовляв, Орбан відрощує пузо! Неважко було здогадатися, звідки в українського колонізатора така інформація…

Віктор одразу згадав, як позаминулого ранку прокинувся із синцем від трембіти, а ще кілька ночей тому перед сном до кімнати залетіла муха, Віктор машинально стрельнув у неї язиком, щоб заморити черв’ячка, а в тій мусі був риболовний гачок на оптоволокні, як у українського дрона “Баба-Яга”, ледве вдалося зірватися. Того ж дня у сусідньому дворі хтось застрелив велику жабу. Спочатку Віктор думав, що це звичайні розбірки, але потім зрозумів, що жертву просто переплутали з ним через надуману зовнішню схожість. Орбан одразу зателефонував дружині, дітям і онукам, і так, їм погрожували якісь хрипкі бандити з українським акцентом, питалися, чи є в них сало, а якщо знайдем, періщили по обличчю мокрими вишиванками, кидалися варениками, одного з онуків розіп’яли в трусіках, цвяхи поцупили у Кірієнко.

Попри всі ці провокації, спроби знищити Угорщину шляхом килимових бомбардувань і масового викрадення населення до концтаборів, Орбан щосили намагався налагодити відносини з Києвом, навіть порадив членам комісії з перевірки нафтопроводу “Дружба” (це, до речі, Орбан його так назвав) бути дуже ввічливими з українською стороною, і що ж? Українська сторона не лише не визнала повноваження комісії, а й виділила їй провідника, який замість нафтопроводу завів делегатів на якусь Щекавицю, з якої комісія вибралася з великими труднощами (на жаль, усі члени комісії були чоловіками). Усю Угорщину обклеїли портретами усміхненого Зеленського, але українське керівництво навідріз відмовилося платити Будапешту за політичну рекламу, як, до речі, і за безпечне зберігання валюти, вилученої угорським спецназом з інкасаторських автомобілів «Ощадбанку». Ба більше, українська влада вдалася до дуже підлої провокації, пересипавши ці купюри битим склом. Коли Орбан розклав їх у себе по кімнаті й почав валятися в них голим, то дуже серйозно поранився.

Кульмінацією української агресії став написаний на вихідних відкритий лист прем’єру Орбану від експрезидента України Ющенка. “Вікторе, тварюко ти смердюча, - написав Ющенко. - Шоб ти здох. Мій друг Зеленський перегризе тобі пельку, гівно ти дупооке, а мої хижі бджоли не залишать від тебе мокрого місця”. У відповідь Орбан, звісно, написав Ющенку, що так говорити недобре, але Ющенко лише показав Орбану дікпік і заявив, що «бджоли вже вилетіли».

Таким чином, треба подивитися правді в очі: замах на Орбана неминучий. А якщо замаху неможливо запобігти - його треба очолити. Найкраще влаштувати його десь за тиждень до виборів, щоб усі прихильники Орбана встигли дізнатися, а противники не встигли розслідувати. У вухо, як Трампу, звісно, краще не стріляти, бо снайпери Кірієнко такого настріляють, що голову Віктора потім і по шматках не збереш, у отруєння галушками ніхто не повірить, дроном із логотипом «Ощадбанку» по горбу - можна, але ненадійно. Краще все-таки електробандурою. Принаймні це буде красиво.