В окупованому Криму спостерігається тривожна тенденція: вся територія півострова фактично перетворилася на зону ризику щодо поширення малярії. Як стало відомо з повідомлень окупаційних медичних служб, у регіоні зафіксовано повсюдний виплід малярійних комарів роду Анофелес. Як повідомляє Голос Криму, про це заявив так званий «головний лікар центру гігієни та епідеміології республіки Крим» Роман Проскурнін.
Попри відсутність поки що випадків місцевої передачі інфекції, медики попереджають про високий епідеміологічний ризик.
Всі райони окупованого Криму належать до зони ризику щодо можливого поширення малярії. Причиною є повсюдно зареєстрований виплід малярійних комарів роду Анофелес. Найбільшу активність цих кровососів фахівці фіксують у періоди підвищеної вологості – після дощів і повеней.
Разом з тим кліматичні умови окупованого півострова залишаються сприятливими для поширення переносників. У регіоні відзначається тривала активність малярійних комарів – до 150 днів на рік. Сезон можливої передачі малярії триває з червня по жовтень, близько 140 днів. Пік чисельності комарів зазвичай припадає на теплий період – з кінця весни до початку осені.
«...Теплий клімат і наявність водойм з прісною водою дають можливість комарам активно розмножуватися», – зазначив Роман Проскурнін.
За словами «головного лікаря центру гігієни», ареал проживання комарів на острові доволі широкий. Найчастіше їх можна зустріти поблизу водоймищ і в місцях із густою рослинністю. Саме захворювання викликають одноклітинні мікроорганізми –плазмодії, які передаються людині при укусі зараженої самки комара Anopheles.
На сьогодні в Криму реєструються виключно завізні випадки малярії. Наприклад, у 2025 році було офіційно підтверджено захворювання у чоловіка, який прибув із Нігерії. Проте ризик переходу хвороби у форму місцевої передачі залишається високим через постійний потік потенційних носіїв: іноземних студентів та трудових мігрантів; моряків, що повертаються з ендемічних регіонів; російських військових, які могли перебувати у відрядженнях в країнах Африки чи Азії.
Наявність переносників, завізні випадки з-за кордону та кліматичні зміни створюють «ідеальний шторм» для повернення небезпечного захворювання на півострів.