У Києві відкрилася виставка "Крим. Деколонізація", що поєднує мистецтво, документальні свідчення й сучасний спротив, аби розкрити роль культури у збереженні кримської історії та пам’яті.
Експозицію бачила кореспондентка Суспільне Крим.
Серед експонатів – картина "Сирота", створена політв’язнем Богданом Зізою та відтворена кримськотатарською художницею в рамках кампанії "Для Сироти", яка реалізується спільно з КримSOS. У 2022 році Богдан облив окупаційну адміністрацію Євпаторії жовтою та синьою фарбами, за що отримав 15 років ув’язнення.

"Сьогодні важливо дивитися на деколонізацію Криму як на процес повернення історії та культури. Крим має глибокі історичні паралелі з тим, що відбувається зараз в Україні під час війни", — відзначила кураторка виставки Леонора Янко.
Пояснюючи, чому культурні ініціативи мають важливе значення для кримської спільноти поза домом, Янко акцентувала на ролі мистецтва у збереженні самоідентифікації.
"Культурна та мистецька складова допомагає нам залишатися собою та повертати нашу історію навіть без фізичної можливості бути на Батьківщині. Навіть зараз ми можемо зберегти нашу ідентичність і передати її наступним поколінням", — підкреслила Янко.
Експозиція поєднує архівні матеріали XIX століття та маловідомі замальовки Лесі Українки, створені під час її подорожей Кримом. Окремий розділ присвячений кримськотатарським фесам – традиційним жіночим головним уборам, відтвореним Лілею Дерман, та сучасним артоб’єктам Лери Літвінової.

Виставка відбувається у Музеї видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського та Михайла Старицького. Триватиме вона до 19 січня 2026 року.