Як стало відомо Кримськотатарському Ресурсному Центру, 66-річного політв’язня Насруллу Сейдалієва, одного з перших заарештованих мешканців Генічеського району у справі батальйону імені Номана Челебіджіхана — з 28 серпня 2025 року утримують на постійній основі у штрафному ізоляторі (ШІЗО) виправної колонії в селі Майма Республіки Алтай без права на передачі та побачення з родиною й близькими.
Раніше Голова Правління КРЦ Ескендер Барієв повідомляв, що Насруллу Сейдалієва, було незаконно етаповано з в’язниці міста Мінусінськ Красноярського краю до ВК-1 у селі Майма після внесення його до списку так званих «екстремістів і терористів».
Барієв наголошував, що Насрулла став першим кримським татарином, якого утримують у місцях несвободи на території Республіки Алтай. За його словами, сама ситуація, коли літню людину засуджують за політично мотивованою статтею та відправляють відбувати покарання за тисячі кілометрів від дому, є проявом репресивної політики Російської федерації.
Російська окупаційна влада незаконно заарештувала Насруллу Сейдалієва 4 березня 2022 року під час його поїздки до Криму, куди він приїхав, аби відвідати сина. 30 листопада 2022 року окупаційний «суд» Криму засудив його до 9 років позбавлення волі та одного року адміністративного нагляду. Обвинувачення у справі ґрунтувалися виключно на свідченнях «прихованих свідків» та висновках підконтрольних російським силовим структурам «експертів», а сам судовий розгляд відбувався з грубими порушеннями міжнародного права.
Після етапування до Мінусінська політв’язню погрожували позбавленням громадянства та депортацією до Узбекистану, попри те, що Сейдалієв є громадянином України і ніколи не отримував російського паспорта, навіть після окупації Генічеського району, де проживав понад 50 років.
Під час перебування у колонії Мінусінська стан здоров’я Сейдалієва різко погіршився: він втратив близько половини ваги, у нього розвинулися запалення кісток, постійно підвищувався артеріальний тиск, з’явилися набряки та варикоз. Медична допомога зводилася до примусового приймання невідомих препаратів без належного обстеження та лікування.
Після 28 серпня 2025 року Насруллу Сейдалієва мали етапувати до ВК-1 у Маймі, однак протягом кількох місяців рідні не знали про його місцезнаходження. Лише з листа з лікарні Барнаула стало відомо, що через критичний стан здоров’я політв’язень близько місяця перебував у медзакладі. Після цього його все ж доправили до колонії в Маймі, де всі необхідні ліки було відібрано, а передачі від рідних до нього не доходили.
Окрім цього, протягом останніх чотирьох місяців політвʼязня жодного разу не виводили на прогулянки на свіже повітря, а також позбавили можливості носити окуляри через заборону металевої оправи — навіть попри утримання в одиночній камері.