У розпорядженні редакції СЕМААТ опинилися нові аудіозаписи, зроблені в рамках операції НАБУ "Форрест Гамп", про які не знають навіть у НАБУ. Ці плівки проливають світло на те, хто саме розвів бардак і корупцію серед найближчих соратників президента Володимира Зеленського. Запис зроблено в секретному спортивному бункері глави держави на диктофон, вмонтований у гриф штанги.

“ЗЕЛЕНСЬКИЙ (влучно стріляє з лука одразу двома стрілами, як Леголас): Біжи, тварюко, біжи!

ЛЕЩЕНКО: А чий це портрет у вас на мішені? Це що, актор Хенкс?

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Це портрет української корупції. Біжи, тварюко.

Лещенко злякано біжить.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Та не ти… Стій. Ні, краще поклади-но на голову яблуко і стань отут біля стіни… Є у когось тут яблуко? Стефанчук?

СТЕФАНЧУК: Та я єбу… Ну, там чотири мішка…

ЗЕЛЕНСЬКИЙ (саркастично): Отак зараз тебе хтось запише, і потім брехатимуть, що ти говорив про гроші.

СТЕФАНЧУК (розгублено): Так а ми зараз про шо?

ЛЕЩЕНКО (намагаючись перебити небезпечну тему з яблуком): А ви чули, панове, що вчора влада Угорщини закрила справу інкасаторів Ощадбанку і підтвердила, що то була легальна готівка? Цікаво, чи вибачаться довбні, які писали, що “зелені” крадуть державні гроші?

Всі присутні гірко посміхаються як люди, що давно звикли до голослівних звинувачень. Зеленський кидає лук і починає потужно шарпати штангу.

БОГУЦЬКА: Боже, який же ви Аполлон, Володимире Олександровичу! Ваша недюжинна фізическа сила і незламність зробила Україну найвідомішою країною у світі. Я раніше їздила у Хорватію, і там всі казали: а, Україна, Чорнобиль, Шевченко…

СТЕФАНЧУК (машинально): Кличко…

БОГУЦЬКА (роздратовано): Ніколи про Кличко не казали, хто він такий вобщє!

ЗЕЛЕНСЬКИЙ (передчутливо посміхаючись): Так і шо, і шо щас на іностранних курортах кажуть?

БОГУЦЬКА: А щас як у кого гаманець на пляжі спиздять, одразу кажуть: “Мабуть, десь тут Зеленський відпочиває”. А я їм кажу: Володимиру Зеленському ніколи по курортах відпочивати, він є щит Євросоюзу!

ФЕДОРОВ (сидить у кутку с млосним обличчям, мляво граючись у приставку): Влада повинна означати відповідальність. Якщо ти отримав повноваження, відповідай за результат.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ (зловісно): Це ти про кого?

ФЕДОРОВ: Прізвищ від мене не дочекаєтесь.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Щось ти погано виглядаєш. Певно набухався вчора на радощах, коли плівки НАБУ слухав?

ФЕДОРОВ: Подробиць від мене не дочекаєтесь. Але корупція - це лише симптом. Стара система занадто часто живе за власними правилами.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ (роздратовано гримить штангою): Це що таке - стара система?

ФЕДОРОВ: Не скажу.

БУДАНОВ (клацаючи телефоном): Там Мудру привели. Хай заходить?

ЗЕЛЕНСЬКИЙ (все ще роздратований): Давайте сюди цю сучку.

До спортзалу заштовхують зарьовану Мудру.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Ну шо, дура, догралася?

МУДРА: Нам всім пізда.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Вам - да… От скажи, навіщо тобі був той Міндіч, щоб його викупати? Він тобі хто - сват, брат?.. Зауваж, я кажу Міндіча, а не Галущенка, - це підкреслює, що я з самого початку був не в курсі цієї справи, як і всіх інших.

МУДРА: Це мене змусила стара система.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ (повертаючись до Федорова): Це та стара система, про яку ти казав?

ФЕДОРОВ: Вона.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ (задумливо): Здається, ми зайшли у глухий кут.

БУДАНОВ: Та да, кінців тут не знайти.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ (зловісно, все більше розлючуючись): Скажи, Ірочка, а коли ти казала “Там уже топают ножками”, чому ти сказала “ножками”? Ти що мала на увазі? Що у того, хто передавав тобі злочинні накази, маленькі ніжки, да? Що він і сам не незламний потужний амбал, щит Європи і світовий улюбленець, а якийсь маленький хитрий чувачок, який дорвався до влади, щоб пиз…

МУДРА (злякано): Зупиніться, що ви таке кажете! Хіба можна таке казати…

БОГУЦЬКА (дістає з сумочки щось схоже на зубну пасту): Боже, як же ви образно і красіво говорите, Володимире Олександровичу! Режим, у якому ви живете, - це навантаження космонавта! Тому я хочу презентувати вам оцей космічний тюбик з варениками, якими ви зможете поласувати, коли вчергове опинитеся у невагомості.

ФЕДОРОВ (бурмоче): Він увесь час у невагомості.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Хто?!

ФЕДОРОВ: Прізвищ від мене не дочекаєтесь. І взагалі, у мене голова болить.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Дайте йому хтось уже цитрамону. Лещенко, ти у нас танцюрист, у тебе завжди є якісь таблєтки…

ЛЕЩЕНКО: Та я єбу, чотири мішка…

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Ну так дай Міші парочку.

Лещенко знизує плечима і дає Міші дві великі рожеві таблетки з веселими візерунками. Федоров ковтає їх, не запиваючи.

СТЕФАНЧУК: Я от собі думаю, як же це усе-таки недоброзвичайно - судові застави у гривнях. Краще б одразу у доларах, взяв мішочок і пішов… А ще краще у битках!

МУДРА: Та да.

БУДАНОВ: Мовчала б уже. Запам’ятай, корупцію не треба контролювати, її не треба очолювати. З нею треба боротися!

МУДРА: Та вас не поймеш.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ (кисло): Слухай, Кирило, у нас в Офісі ще залишився хтось, хто ще не сидить чи найближчим часом не сяде?

БУДАНОВ: Так точно, це моє жабеня Петро.

ФЕДОРОВ (голосно сміючись): Та да, цього чувака на плівки не запишеш, га-га-га! І що, ніхто не бачить слона у кімнаті?

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Лещенко, що ти йому дав?

ЛЕЩЕНКО: Нічого.

ФЕДОРОВ: Неправильне питання, Вова. Правильне питання: скільки грошей тобі ще треба взяти з бюджету, щоб наїстися? Чому у твоїх друзів по дві руки?

ЗЕЛЕНСЬКИЙ (занепокоєно): Та він же обдовбаний.

ФЕДОРОВ (обдовбано): Нє, я проста людина, яка прийшла зламати цю систему. Я, Вова, результат твоїх помилок і обіцянок. Ми з вами, друзі, голосували за одного Зеленського, а обрали іншого. Це правда. Бо існує два Зеленських. Перший – прекрасний оратор, у всьому знається. Але коли камери вимикаються, з’являється інший Вова, який пиз…

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Ловіть наркомана!

ФЕДОРОВ (обдовбано): А шо його ловити, це він всю Україну спіймав. Чому війна досі не закінчилась, як ви обіцяли, пане президенте? Ось такий ви головнокомандувач, дуже дякую вам за все, що ви зробили. А з приводу кота в мішку, то краще б ви були котом в мішку, ніж вовком у шкурі вівці!

ЗЕЛЕНСЬКИЙ (проникливо): Міша, ця херня вдруге вже не спрацює. Дурних вже нема.

ФЕДОРОВ: Чого ж це нема, як є. Де б вони всі поділися.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Так, досить, викиньте хто-небудь звідси цього розбійника.

Стефанчук випихує Федорова з бункеру. Федоров намагається пручатися, але Стефанчук наскакує на нього, як борець сумо. Через прочинені тілом ексміністра оборони двері до спортзалу заскакує жабеня Петро. У роті Петро тримає флешку.

БУДАНОВ (розчулено): Моя ж ти мася! Це його перший хабар, друзі! І одразу у біткойнах!

Зеленський машинально хапає лук і стріляє у Петра. Петро ловить стрілу ротом і підскакує до президента, підставляючи губи.

БУДАНОВ (квапливо): Вова, не цілуй його, інакше дізнаєшся, хто за всім стоїть.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ (відбираючи у Петра флешку і ховаючи її собі у кишеню): Ще чого бракувало. У мене й так є хлопець, який точно знає, хто за всім стоїть. Лещенко!

ЛЕЩЕНКО: Шо?

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Скажи, хто за всім стоїть.

ЛЕЩЕНКО: Не знаю.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ (роздратовано): Як це ти не знаєш?

ЛЕЩЕНКО: Порошенко? А, точно, Порошенко!

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Та ти шо! Он воно як…”