Про це в коментарі Кримськотатарському ресурсному центру заявив Павло Гольдін, науковець Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України, доктор біологічних наук.

«Північна частина Чорного моря - історично дуже продуктивна і вразлива через великий річковий сток, що постачає біогенні речовини. Але надмірне їх потрапляння призводить до кисневого голодування води, загибелі риби та молюсків, а також безконтрольного розмноження фітопланктону», - зазначив Павло Гольдін.

Науковець упевнено вказує, що масове розмноження фітопланктону та пов’язане з цим кисневе голодування Чорного моря залишатиметься серйозним екологічним викликом щонайменше на найближчі 10 років.

За словами експерта, зупинка реконструкції очисних споруд після окупації Криму у 2014 році призвела до суттєвого погіршення стану води.

«За часів незалежності України було багато зроблено для оновлення комунальних систем, але окупація Криму зупинила ці процеси, і зараз інфраструктура не справляється з навантаженням, особливо в таких містах, як Акʼяр (Севастополь), де населення зросло вдвічі», - наголосив зоолог.

Екологічна загроза стосується не лише води, а й морської фауни, зокрема дельфінів.

«Ці тварини дуже чутливі до змін у середовищі - і до мазутних забруднень, і до цього фекального забруднення. Вони потрапляють під вплив токсичних речовин, що призводить до їх загибелі», - підкреслив зоолог.

Крім того, до проблеми додаються масштаби виливів нафтопродуктів у Керченській протоці, що створюють додаткову небезпеку для екосистеми.

Павло Гольдін також наголошує на впливі кліматичних змін: «Чорне море з кожним роком стає теплішим, що сприяє частішим і більш масштабним спалахам розмноження фітопланктону - це призводить до подальшого кисневого голодування та шкодить як морським тваринам, так і людям».