Фільми виробництва Cemaat media  2026 року взяли участь у численних фестивалях і показах, хоча цей рік став першим, коли ми не зробили жодної нової документальної стрічки: усі зусилля були спрямовані на новий проєкт, який ми невдовзі презентуємо. Водночас кількість контенту, який вдалося зробити протягом передвоєнного 2021 і перших трьох років великої війни, дозволяє ще довгий час знайомити глядачів із життям Криму, про який світ має дедалі менше інформації.

В Стамбулі у вересні відбувся перший фестиваль, присвячений сторіччю кримськотатарського кінематографу. З вісьмох конкурсних картин - дві стрічки нашого виробництва. Насамперед варто виділити фільм Ернеса Сарихаліла “І повертається вітер”, який і раніше брав участь в кількох конкурсах, але цього року отримав спеціальний приз на фестивалі Гордіон в Анкарі, а в листопаді його покажуть ще й на варшавському фестивалі UKRAINA! Festiwal Filmowy (UFF).

Афіша кримськотатарського кінофестивалю в Стамбулі

У конкурсній програмі  кримськотатарського кінофестивалю в Стамбулі брали участь лише документальні стрічки, але поза конкурсом там показали ще й художні роботи: обидва фільми зняті нашим коштом. Знов варто згадати режисера Сарихаліла, з яким маємо досвід виробництва художнього кіно. В Стамбулі показали його ігрову стрічку “Сон Аріф”.

СЕМААТ Мedia не є ані першим, ані найбільшим кримськотатарським кіновиробником. Але цифри говорять самі за себе: за 4 роки ми зробили понад 20 документальних стрічок, 1 художній середній метр і три міні-серіали. Третина наших фільмів вийшли кримськотатарською мовою. Більшість стрічок ми віддали на виготовлення зовнішнім виробникам, намагаючись створити щось на кшталт індустрії. Кілька фільмів вироблялися в Криму, але через причини безпеки ми їх не афішуємо. Через ті самі причини бренд CEMAAT у їхньому копірайті відсутній. Більшість наших робіт викладені на ютуб каналі СЕМААТ Media у розділі “документальні фільми”. 

Скріншот youtube-каналу Cemaat media

Проте є царина, в якій ми не є потужними гравцями - це самопіар і самореклама. Участь у фестивалях ми віддали на відкуп режисерам, і наша команда ніколи не бере участь у панельних дискусіях та круглих столах, які полюбляють організатори правозахисних заходів. Тому ми окремо вдячні керівнику Кримського культурного центру “Кермен” у Німеччині Ельвісу Чолпуху. За його ініціативи документальний фільм “Авдет” (“Повернення”) режисера Рефата Малікова було показано в одному з берлінських кінотеатрів, а два інших фільми - “Ізоляція-1” та “Ізоляція-2” режисерки Фатіми Османової - на сьомому українському кінофестивалі в Німеччині. 

Кінозала українського фестивалю в Берліні

Про цей фестиваль варто написати докладніше. Бо він є однією з найбільших українських культурних подій у Європі і - на відміну від інших подібних заходів - завжди збирає повні зали. Саме на цьому фестивалі вперше прозвучала кримськотатарська тема.

Наразі ми не можемо передбачити, чи зможемо найближчим часом повернутися до виробництва документального кіно. Проте наприкінці року на наших глядачів очікує дещо несподіване і - певні - дуже приємне.