“Хлопки” замість вибухів, “задимлення” замість пожеж, “негативне зростання” замість падіння. Цього літа завдяки ситуації в Криму російський маніпулятивний “новояз” поповнився евфемізмами. “Хаотичне подорожчання закінчилося. Ціни зкоригувалися зі 180 до 130 тисяч за квадратний метр. Кримське житло стає доступнішим”, - так коментують ситуацію на ринку нерухомості експерти у пропагандистських медіа. Про обвал ринку воліють не говорити вголос навіть пересічні агенти ріелторських компаній. Але пошепки, на кухні називають ситуацію катастрофічною.

‍“Я з весни не продав нічого. Новобудови вже фактично за собівартістю віддають - а покупців немає. У нас же раніше “материкові” (росіяни - Ред.) все на етапі котловану скуповували, щоб потім в оренду здавати. Зараз так само дружно кинулися продавати, вже як вторинне - а кому? Туриста немає, світла немає, води немає,  прильоти є. Стоять два нові будинки в 10 хвилинах від моря по 10 мільйонів - і нікому вони не потрібні. Господар їх навесні по 14 хотів продавати, потім до 12,5 опустив, тепер 9 999 000 - і навіть на перегляди ніхто не приїжджає”, - нарікає ріелтор із Кєзлєва (Євпаторії) Сейран. 

У приморських регіонах пік цін на нерухомість здавна збігався з курортним сезоном. Заможні туристи суміщали відпочинок з інвестиціями. Цьогоріч не склалося ані з тим, ані з іншим. Російська пропаганда у притаманному їй “пошуку позитиву” розповідає про “стабілізацію ринку” та “структурну трансформацію” - мовляв, нарешті житло у Криму купуватимуть не москвичі, а самі кримчани. Підприємець із Джанкоя Арсен на запитання, чи не хотів би він скористатися нагодою та придбати нерухомість біля моря, реагує саркастично.

‍“Справді, коли як не зараз, дуже вдалий момент, поїду позагораю. А якщо серйозно, то я нині кожний літр пального для генераторів рахую. Кожна нова закупівля - проблема. Продавцям зарплатню заплатити - проблема. Дружина просить гроші, щоб дітей до школи зібрати, а в мене тупо нема. Може і справді втекти від усього цього в будиночок у моря?” - іронізує джанкоєць.

“Все вже було, і все ще буде” - намагаються заспокоїти себе та клієнтів ріелтори. Ті, хто працює давно, пам'ятають, як злетіли ціни 2006-2007 року і різко впали через кризу наприкінці 2008-го. Як у перші роки окупації росіяни скуповували житло біля моря, “не дивлячись”, і як ціни поповзли вниз під час пандемії ковіду у 2020-му. Як на початку повномасштабного вторгнення ринок знову ожив, бо Крим став однією з небагатьох курортних локацій, куди росіянам було дозволено в'їжджати. Галина Антонівна, пенсіонерка з Ялти, не може себе простити за те, що не продала тоді свою квартиру в середмісті.

‍“В мене донька з дітьми ще 2022-го поїхала з Харкова до Великої Британії. Вона маркетолог, англійська хороша в неї ще до переїзду була, тож роботу швидко знайшла, все в неї добре. І вона весь цей час мене вмовляє до неї переїхати. Я спершу думала, що СВО це ненадовго, потім дивлюсь - нічого не закінчується, а онуки без мене ростуть. Але я ж не можу туди бідною родичкою поїхати і на шиї в доньки сидіти, вирішила таки продавати квартиру свою. І от знаєте, як кажуть, “жадібність фраєра згубила”. Одинадцять мільйонів мені за мою хрущовку давали, а нині за вісім продати не можу. А нещодавно в новобудову неподалік дрон прилетів. Стою вночі на балконі, дивлюся, як воно горить, і думаю: господи, вже хоч би за якісь гроші продати та мотати звідси якнайшвидше”, - каже 69-річна кримчанка.