Останнім часом це питання хвилює президента Російської федерації настільки сильно, що це хвилювання передалося й усім іншим. Далекоглядні люди попереджають: свого часу Гітлер теж не знав, чим зайнятися після війни, тому застрелився; не можна доводити Владіміра Владіміровіча до такого.

"Ви знаєте, я, пфф, з деякими зустрічаюся людьми, які допомагають вам у тилу... Жінки сітки плетуть, діти рукавиці плетуть... Кілька разів я почув дивовижні слова: "От СВО закінчиться, чим ми будемо займатися? (Пустотливе хихотіння) Тобто вони, хі, настільки, хі, з... з... захопилися цим, настільки із душею це роблять..." - заявив Путін на зустрічі з черговими витязями, і, судячи з постійних істеричних смішків та загальної мови його сіпаного тіла, яке ніби кричало "помогітє!", ці "дивовижні слова" він насправді говорить сам собі, причому щовечора. Безглуздо переживати за дитину, яка вміє плести рукавиці, - така в Росії не пропаде, особливо якщо переключиться на лапті, а от Владіміру-то Владіміровичу що робити?

Багато хто пам'ятає, з яким неприхованою сексуальною хіттю президент РФ колись розглядав подарований йому альбом із фотографіями вдів ліквідованих на війні російських офіцерів, одягнених у кітелі мертвих чоловіків. Невже Путін зможе знайти собі після закінчення війни хоч щось подібне за еротичною силою?

Питання риторичне. Ну так, можна попросити привезти з Пітера якусь розчленьонку й подивитися, чи буде стояк, але є підозра, що навряд. На такі речі Владімір Владіміровіч міг збуджуватися до СВО. СВО вивела Владіміра Владіміровіча на зовсім інший рівень, який так чи інакше вимагає особистої участі в некророзвагах. Можна спробувати відривати голови кроликам або спалювати кошенят, насолоджуючись їхнім безглуздим вереском. Але, знов-таки, подібні штуки добре працювали у Володі в дитячо-юнацькі роки, це теж пройдений етап. А от якщо Путін подарує цих кошенят і кроликів своїм засекреченим онукам, дочекається, поки ті до них прив'яжуться, а потім у них же на очах усю цю живність заріже (якщо онуки, звісно, не встигнуть першими), - ну тоді так, може спрацювати. Принаймні на якийсь час, тому що рано чи пізно всі ці кошенята приїдяться, доведеться підвищувати градус, але різати онуків - це вже на Новий рік (жарт, ха-ха, звісно ж ні).

Після побєди в СВО вся Москва стоятиме в чергах за американськими окорочками (тут друг Дональд уже точно не підведе). У таких чергах добре знайомитися з самотніми бабами, яких ніхто не шукатиме. Показав окорочок, сирок, горілку, дві склянки, завів за ріг, зарізав, потілібонькав, порадів. Згодом, як почне набридати, можна викладати з баб інсталяції, під'їдати печінку, у світовому кінематографі купа інструкцій, люди рівня Путіна так усе життя живуть, і іншої движухи їм наче більше й не треба. Путін їх, звісно, давно переріс, але, хай там як, це розважить його на якийсь час, а там можна буде ще щось вигадати.

Вялікая Побєда принесе із собою багато поточних справ, якими теж доведеться займатися. Насамперед треба буде назвати вголос імена тих, хто все це вигадав, і влаштувати їм нещасний випадок. Соловйову натягнути його знамениту підняту брову на дупу з розривом аорти, Сімоньян проломити мозок метастазою, яку дивом раніше не помітили лікарі, Герасімова застрелити з гармати. Лаврова вб'є крапля нікотину, Патрушева - лошадь, Наришкіна - біомеханоїд, Захарову загризуть мертві донецькі діти, Олєга Газманова заріже Земфіра Рамазанова, з Мєдвєдєвим узагалі найпростіше. До Москви повернеться Пугачова. Почнеться перебудова, настануть лихі 2020-ті. Якщо вчасно не вирішити питання Януковича, у серйозних людей почнуть зникати шапки (у несерйозних на шапки грошей уже не вистачить). Зараз він, як відомо, промишляє в Сочі під поганялом "Олєг Леонов" (вважається, що саме про нього місцеві вигадали популярну пісню "В юном мєсяце апрєлє в старом паркє таєт снєг, а крилатиє качєлі тіхо спізділ злой Олєг") і готується до референдуму про створення Сочинської народної республіки, щойно Росія переможе в СВО. Треба б тихенько написати на даху його маєтку "Вайлдберріз", а ще краще "Озон", останній нині, здається, якраз входить у моду.

Не варто забувати про те, що після Вялікої Побєди друзі та ділові партнери Путіна захочуть йому віддячити. Тому спати в одній і тій самій спальні дві ночі поспіль буде не можна. Лягати треба буде винятково під ліжко, з пістолетом, а на подушку під ковдру класти пару цеглин, об які розіб'ється табакерка. Можна ховатися ночами в Мавзолеї під Леніна, а також у батискафі, попередньо подбавши про те, щоб голодні москвичі випадково не здали його на цвєтмєт. Удень ходити Москвою з плакатами "Сі, спасі!", "Сі, ввєді войска!", "Сі, сейв Москва піпл", "Долой рязанскій фашизм!" і так далі. Можна, звісно, спробувати оголосити СВО з метою денацифікації Тверського халіфату, але може скластися так, що у Тверського халіфату залишилося дві гармати, а у Москви - один сраний "Панцир", і той згорів.

У підсумку все одно завалять.

У зв'язку з цим, задля економії часу й сил, Владіміру Владіміровічу варто було б повернутися до вищезгаданого досвіду товариша Гітлера. Можливо, свого часу він був не такий уже й неправий. Зрештою, як люблять казати в Росії, не все ж у Гітлера було поганим. Насамкінець було й хороше.