Про те, що щось станеться 21 червня, у кримських пабліках почали писати заздалегідь. Чекали, що гауляйтер Аксьонов оголосить на півострові надзвичайний стан. Тому повідомлення про заборону на продаж палива фізичним особам та підприємствам деякі пересічні кримчани сприйняли ледь не з полегшенням.

“Так бензину давно вже у вільному продажу немає. Сьогодні заборонили — завтра дозволять. Торік влітку теж проблеми з пальним були, і нічого, пережили”, — випромінює оптимізм жителька Алушти. 

Селянин з Джанкойського району також впевнений: нічого страшного не відбувається, у влади все під контролем.

“Вантажівки вже доїхали до заправних станцій; кожна з них завантажена вщерть і бензином, і дизелем. Але поки що нікому не продають, бо і хлопці з районної адміністрації, і їхні керівники стежать за ситуацією. Тож буде пауза на день-два, а потім усе повернеться до норми, ніби нічого й не сталося”.

“Це стадія заперечення, вона ще якийсь час триватиме, причому російська пропаганда подовжуватиме її скільки зможе”, - каже громадський активіст із Судака. На його думку, люди просто намагаються не думати про наслідки заборони. Але невдовзі доведеться. 

“Майже всі, кого я знаю, ще не зрозуміли, що сталося. Вони не замислилися над тим, що все залежить від палива, і не врахували, як це позначиться на них особисто. Це неприємне усвідомлення ще чекає на них усіх у найближчому майбутньому”, — пророкує наш співбесідник. 

Відчують усі, і доволі швидко — певні представники бізнесу. Вони вже рахують збитки і кажуть: колапс, хоч і відкладений, але неминучий.

“Заборона на продаж палива означає, що всі дистриб’юторські поставки мають просто лягти. Зі складу в роздріб якось же треба розвозити. А як? Поки що є якісь запаси на підприємствах, тому полиці відразу не спорожніють. Але це тиждень, максимум десять днів. А потім, думаю, почнеться масове закриття продуктових магазинів”, — прогнозує співробітниця мережі супермаркетів.

Запаси дійсно поки є, — підтверджує водій однієї з сімферопольських логістичних компаній. Щойно почалися проблеми з пальним, її керівництво закупило його впрок, і нині в усіх машин повні баки, та ще й у кожного водія по 200 літрів у каністрі. Але вистачить цього ненадовго.

“Поки що їздимо, але вже майже всі далекі заявки зняли. Що буде завтра-післязавтра, коли соляра закінчиться, керівництво не каже. І це ж не тільки у нас. Мій брат працює провізором в аптеці, в нього вже сьогодні заявку на поповнення ліків не прийняли”, — нарікає кримчанин. 

Окреме обурення в людей викликає мовчання влади. Та й те, що замість надзвичайного стану окупанти оголосили паливний локдаун, бізнесові кола також не тішить. 

“Оголошувати надзвичайний стан Аксьонов не наважився. Бо це тягне за собою скасування податкових відрахувань, можливість вимагати компенсацій, та й загалом переводить ситуацію у площину юридичної відповідальності за наслідки. Нічого такого зараз і близько немає - просто оприлюднили відео, де якийсь тип каже, що бензин тепер купувати/продавати не можна. Ні розпорядження, ні указу поки що я не бачив”, - обурюється юрист однієї з кримських компаній.

Перші камені з неба прилетіли в сферу курортів та туризму. Чимало відпочивальників, щойно почувши про заборону на продаж пального, вирішили перервати відпустки. 

“У мене й так було не дуже добре, а тут одразу половина гостей знялися й поїхали на залишках палива. Кажуть: швидше додому, поки не прийшли з баків зливати, з них станеться. Ну і почалися скасування бронювань на липень. Серпень поки тримається, люди сподіваються, що все відновиться, але я тверезо дивлюся на речі: раз у дитячих таборах скасували всі зміни до 1 вересня, значить, до осені нічого не вирішиться. І як потім жити до наступного сезону – незрозуміло”, – жаліється власник міні-готелю в Малоріченському.

Господарі ресторанів та кав'ярень також слів не добирають.

«Я в а*уї! Інакше не скажеш. У мене половину виручки приносила доставка їжі містом, тепер про це можна забути. Випускні, схоже, теж усі скасовуються, бо з безпекою все погано. А це дуже виручало щоліта. Тепер хоч закривайся, бо продукти не привезеш, кухарі дістатися не можуть, та й відвідувачі до моєї кав'ярні пішки не дійдуть, вона на околиці”, — не приховує відчаю підприємець із Бахчисарая.

До робочих місць подекуди вже не можуть доїхати будівельники, техніки і навіть медики. 

“У мене половина лікарів не вийшла на роботу. Кажуть, у машинах немає пального, щоб доїхати. Автобусами теж не вийде - більше половини рейсів скасували. Пацієнтів поки що не меншає - на останніх краплях, але доїжджають, бо зубний біль не зважає на те, продають бензин чи ні. А ось коли закінчиться дизель для генератора, який живить холодильник з ліками під час відключень, що робити?”, — ділиться розпачем власник стоматологічної клініки в Ялті.

Про генератори можна забути, як і про нормальне життя взагалі, - каже інженер одного з комунальних підприємств. 

“Подивіться, як усе складається: перервали постачання палива і одразу ж вивели з ладу газоперекачувальні станції по всьому Криму, а також компресор на Глєбовському газосховищі. Немає газу — це значить немає світла. Бо його генерують, спалюючи газ. А коли немає світла  — це означає немає водопостачання, відведення стічних вод, нормальної роботи зв’язку, освітлення в операційних та багато чого іншого, без чого настає тотальний колапс систем, необхідних для нормального життя. По-хорошому, треба звідси вже зараз тікати. Але і нікуди, і бак в мене з минулого тижня порожній”.