Увольнение скандального министра обороны Украины Михаила Федорова не только вызвало неуместное возмущение наиболее отсталых слоев населения, но и породило множество вопросов, в частности, что же такое происходит на заседаниях Ставки верховного главнокомандующего, что их участники так ненавидят друг друга.

Приоткрыть завесу тайны нам помогла случайность: после неожиданной отставки бывший министр обороны Федоров забыл забрать из секретного кабинета свою видеокамеру, которую перед этим забыл выключить. Случайно скачав содержимое карты памяти камеры при попытке войти в “Дию”, редакция СЕМААТ сумела получить запись заседания обновленной Ставки и теперь может уверенно утверждать, что после увольнения Федорова атмосфера на Ставке сильно оздоровилась.

Предлагаем вниманию читателей расшифровку последнего заседания (на языке оригинала).

“Ставка верховного головнокомандувача України В. О. Зеленського. Присутні: В. Зеленський, К. Буданов, С. Лещенко (від Укрзалізниці), Л. Богуцька (від ВР). Відсутній: в. о. міністра оборони Є. Хмара (не встиг оформити перепустку). Затримується: О. Сирський (празнує). За вікнами обдурена проплачена молодь вигукує образливі слова про Сирського і подекуди про Зеленського.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ (тихцем репетирує в очікуванні Сирського): Провів Ставку… Увага… Особлива увага… Дрони туда, дрони сюда… Наказав виконувачу обов’язків міністра оборони… він дуже опитний щодо… (Із злістю): От тварюки прокляті, шоб вони повиздихали…

(Зеленський рвучко встає з-за столу, відчиняє вікно і з широкою посмішкою махає демонстрантам)

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Дорогі друзі! Ви хотіли вийти, ну і правильно! Я вважаю, це найголовніше! А значить, ми все правильно робимо.

(Чути крик з натовпу: “Зєля пітух!”)

ЗЕЛЕНСЬКИЙ (тихо): Сам пітух, сука.

(Зачиняє вікно і повертається за стіл)

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Кирило, а можна їм туди якусь димовуху кинути, бо не дають зосередитись.

БУДАНОВ: Можна кинути, а можна і не кинути. Дискусія повинна робити нас сильнішими.

(До кабінету, гучно відчинивши двері ногою, вривається усміхнений Сирський)

ЗЕЛЕНСЬКИЙ (кричить): Встать! Смірно!

СИРСЬКИЙ: Вольно, вольно, сидите.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Товариш генерал, за время вашего отсутствія і моєго присутствія…

СИРСЬКИЙ (перебиває): Отставить, соколики! Таперича, когда мы этого надоедалу сплавили, можно и по стописят!

ЛЕЩЕНКО: Я не п’ю.

СИРСЬКИЙ (підозріло): А что ты делаешь, когда тебе хорошо?

ЛЕЩЕНКО (ніяково): Танцюю.

СИРСЬКИЙ: Пидор, что ли?

ЛЕЩЕНКО (злякано): Нікак нєт!

СИРСЬКИЙ: Смотри мне. Оно-то, как говорится, лучшее влагалище - очко товарища, га-га-га! (Різко стає серйозним): Но пидарасам мы тут в армии спуску не дадим.

БОГУЦЬКА: А я, панове, взяла паузу на мєсяц, чтоби потом написать великий пост про то, как бєзконєчна война, но не витримала і хочу сказать: Я ПОДДЄРЖИВАЮ ПРЕЗІДЄНТА! Його будуть вивчати в підручниках історії, як тих, хто був хребтом нашої історії: Володимир Великий, Святослав, Ярослав, Славослав, Славославослав…

ЗЕЛЕНСЬКИЙ (задоволено): Ну хвате, Ліза, маладєц. Але у нас тут Ставка. Пане Сирський, звертаю вашу увагу на особливу увагу…

СИРСЬКИЙ: Еще ты мне, бля, расскажи про увагу, я хуею. Один тут уже рассказывал.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Ізвінітє. А можно…

СИРСЬКИЙ: Можно Машку за ляжку.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Ізвінітє.

ЛЕЩЕНКО: Не ізвінітє, а віноват.

СИРСЬКИЙ (приязно): Молодец, боец. Служил?

ЛЕЩЕНКО (бреше): Так точно, 195 воздушно-дєсантна рота імені Кікабідзе.

СИРСЬКИЙ: А чего не в ТЦК?

ЛЕЩЕНКО: Я згоден з планами верховного командування. Хто не згоден, той хай іде в ТЦК і особисто показує, як треба воювати. А я згоден на сто процентів, тому нічого показувать не буду.

СИРСЬКИЙ: Давай к нам в “Скелю”. Как там у вас говорят, “идите в сю “Скалу”! Нихай ни жар, ни холод…

ЛЕЩЕНКО (квапливо): У мене бронь в “Укрзалізниці”.

СИРСЬКИЙ (недобро): На бронепоезде ездишь?

ЛЕЩЕНКО: Да, да! Наводчік пістолєта!

СИРСЬКИЙ (хижо): Дефицитная специальность. (Дістає телефон, набирає кнопками СМС).

ЛЕЩЕНКО (квапливо): Мнє пора.

(У двері зненацька вривається Федоров)

ФЕДОРОВ: Вова, схаменися!

ЗЕЛЕНСЬКИЙ (саркастично): О, дивіться, яке цабе до нас зійшло! Як там тебе в західній пресі називають, “цифровий геній”?

ФЕДОРОВ (ніяково): Та нє, ну який я геній…

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Правильно, геній - це я. Я геній. А ти… ти…

СИРСЬКИЙ (підказує): Хуй мамин. Дякую тебе, Миша, за работу, залишайся в команде Украины, гы-гы-гы…

ФЕДОРОВ: Вова, ми сім років разом, я завжди по совісті, я з тобою пройшов шлях… Я не порохобот!

ЛЕЩЕНКО (підозріло): А мені здається, що порохобот. Я у цьому розбираюся.

ФЕДОРОВ: Нє, не порохобот! Я розумію одне: перше, що потрібно зробити, це поговорити із суспільством відкрито, опублікувати візію…

СИРСЬКИЙ: Хуизию.

ЛЕЩЕНКО: Ловіть порохобота!

ФЕДОРОВ: Дізнавшись про мою відставку, у Кремлі відкорковують шампанське!

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Ой, і шо? Я ж недарма кажу, що навіть серед найближчих поплічників Путіна багато хто виступає проти війни.

ФЕДОРОВ: Га?

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: В президенти захотів, кажу, клоун нещасний? Я тобі покажу, як хотіти в президенти.

ФЕДОРОВ: Нікуди я не хотів! Я по совісті! Тут є депутати? Ліза! Де твої яйця? Скажи по совісті!

БОГУЦЬКА: Та задовбав ти вже зі своєю совістю.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Так, Міша, всьо. Вийди звідси, розбійнику.

СИРСЬКИЙ: Со своим айти можешь нахуй итти*, гы-гы-гы.

(Федоров у сльозах виходить)

ЗЕЛЕНСЬКИЙ (кричить услід): Іди до мене радником, шоб ти здох.

(Члени Ставки регочуть)

СИРСЬКИЙ: Ну что, таперича, когда мы этого надоедалу опять сплавили, у меня вопрос: рядовой Лещенко, ты подумал над моим предложением?

ЛЕЩЕНКО (хрипло): Слухайте, ну у вас же там у “Скелі” і так народу багато, навіщо вам ще я?

СИРСЬКИЙ: Запас в жопу не ебет, га-га-га.

ЛЕЩЕНКО: Я подумав над вашою пропозицією і, на жаль, вимушений відмовитись.

СИРСЬКИЙ: Так вот, это было не предложение.

(До кабінету заходять працівники ТЦК)

ПРАЦІВНИК ТЦК: Здоров’я бажаю, я вибачаюсь, хто тут буде Лещенко?

(Лещенко стрімко кидається у вікно, працівники ТЦК ловлять його за ноги і валять на підлогу)

ЛЕЩЕНКО: Ґвалт! Людолови! Рятуйте! Міша, вернися, ти був правий, спочатку треба говорити з суспільством!.. Порошенко, спасітє! Я ж був у вашій фракції… У мене бронь!

ПРАЦІВНИК ТЦК: Годину тому її анулювали. Ось, у мене і довідка є… Трясця, тут прізвище Стерненко. Вибачте, пане Лещенко, звичайна плутанина. Прошу поставитися з розумінням, у ТЦК зараз повно роботи.

ЛЕЩЕНКО (підводячись): Нічого, нічого, все добре, це ваш обов’язок, дякую за службу!

(ТЦК виходить)

ЛЕЩЕНКО (кричить услід): Слава ТЦК!

СИРСЬКИЙ (суворо): Вообще-то это не ТЦК, это мои пацаны. Я попросил их разыграть эту сцену, чтобы все собравшиеся тут поняли, что стране необходима срочная реформа мобилизации, а Федоров ее провалил!.. Господин президент, что это вы так побледнели? Вам нехорошо?

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Нє-нє, все добре.

ЛЕЩЕНКО (зловісно): Це Порошенко пожинає плоди.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ: Та да.”

(Кінець запису)

‍

*за деякими відомостями, Сирський підгледів репліку на фб-сторінці Сергія Гнезділова